Головна | Реєстрація | Вхід | RSSПонеділок, 14.10.2019, 02:42

Дошкільний навчальний заклад "Дзвіночок"

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Для вас батьки

 

Батьки і діти


ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ                                                  
                                          

 

Роз’яснення                                                                                                                                

щодо умов зарахування дітей до дитсадка

за відсутності щеплень

     Повідомляємо, що відповідно до п. 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров’я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження. Картка профілактичних щеплень обов’язково входить до медичної довідки про стан здоров’я дитини.

Питання відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29.11.2002 № 434 та затвердженого цим наказом примірного «Положення  про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу».

За наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка із висновком лікарсько-консультативної комісії, у якому зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник зобов’язаний зарахувати дитину до закладу освіти.

 

Адаптація дитини до садочка 

Прихід у дитячий садок - перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалась тільки з членами родини, приятелями - сусідами або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от - багато незнайомих облич, нова обстановка... У дитячих садках працюють досвідчені, кваліфіковані вихователі, які зуміють ввести ваше маля в колектив, адаптувати його до нових умов. У принципі, якщо мати в силу обставин змушена буде залишити дитину на цілий день - великої біди не станеться. Проте краще, звичайно, поступове звикання. Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками, побудьте неподалік. Коли через півгодини або годину після приходу переконаєтеся, що дитина почувається спокійно, лагідно скажіть їй, що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете по неї й заберете додому. Якщо навіть маля трохи поплаче без вас, вихователь зуміє утішити й забавити дитину. Спершу залиште її в садку на кілька годин, потім - на півдня. Невдовзі все ввійде в належний ритм. Різноманітні іграшки, можливість гратись з іншими дітьми швидко зацікавлюють малят, і вони звикають до садка. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. А для цього дамо батькам кілька практичних порад.

Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок і активно привчайте її до самостійності. В колективі добре закріплюються навички самообслуговування, але закласти їх належить у сім'ї, як і навички гігієни.

Батьків часто турбує, як одягати дитину для дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухів дитини (під час бігу, стрибків, лазіння тощо) і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатись і одягатися. Привчіть дитину правильно застібати пальтечко, вміло поводитися зі "змійкою", одягати шапку, знімати і взувати черевики (хай взуття буде досить просте, аби дитині не доводилося вибиватися із сил, стягуючи його з ніг). Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути терплячим - нехай учиться самостійності, дорослішає. Перетворіть цю "процедуру" на цікаву гру.

Дитина ще вдома повинна привчатись втішати або акуратно складати свій одяг, давати раду іграшкам, правильно поводитися з олівцем, клеєм, іншими предметами. Щоб полегшити перебіг адаптації, заздалегідь учіть малого науки спілкування з іншими: поясніть, що таке дружба, чому треба йти на поступки, рахуватися з чиїмись інтересами. У великих сім'ях взаємини між братами і сестрами допомагають малюку домовитись з іншими родинами щодо організації спільних ігор дітей. Добре також ходити гуртом на прогулянки, екскурсії. Все це не лише збагатити дітей новими знаннями та уявленнями, а й зробити їх комунікабельними.

Батьки і вихователі - перші впроваджувачі рідної української мови в душу і розум дитини. Якщо дорослі спілкуються з дітьми чистою, барвистою мовою, вона обов'язково перейме їхній стиль. Але так само переймає вона й суржик, грубі висловлювання, жаргонізми. Пильнуйте себе

Проте самого наслідування дорослих і запам'ятовування замало для оволодіння вмінням говорити правильно і красиво. Потрібна цілеспрямована робота над розвитком усного мовлення. Це важливо й у тому ракурсі, що в саду дитині часто доводиться розповідати про поїздки, мандрівки, які вона здійснила з батьками, про те, що вона бачила, чула і робила. І такого мистецтва розповіді теж треба навчити ще до вступу у дошкільний заклад. Нехай дитина розповідає татку з мамою про те, що бачила у дворі, парку, зоопарку, музеї тощо. Привчившись правильно висловлювати свої думки і вільно оповідати про цікаві для неї події, маля в подальшому убезпечиться від комплексу "мовчальника".

Диференціювання дітей на таких, для кого природним є російське, українське чи мішане мовлення - основний методичний підхід до оволодіння спорідненою мовою. Якщо маля виховується в російськомовній сім'ї, у нього довше формується механізм іншої мови. Тут зразкова українська мова у дорослих особливо важлива. Утім, удосконалення рідної мови потребують і діти з українськомовних сімей. На них спирається вихователь, використовуючи в різних ситуаціях їхні природні можливості й залучаючи до спілкування з однолітками рідною мовою.

Ще один важливий аспект: батькам належить знати стадії росту і розвитку дошкільників, а також їх індивідуальні особливості. Ріст і розвиток дитини - складний процес, одним з компонентів якого є формування рухів. Кожен віковий період - це активне оволодіння дитиною певними руховими діями. На час приходу в дитсадок малюк, як правило, навчається бігати, стрибати, вилазити на висоту, підлізати під предметами тощо. Втім, здатності дітей на третьому році життя це однакові. По-перше, через те, що ставлення до фізкультури в різних сім'ях вельми відмінне. Одні батьки дають дитині рухову волю - тоді вона природно реалізує свої можливості, інші стримують рухову ініціативу, через що маля, бува суттєво відстає від однолітків у дитячому садку. Втім, ніколи не пізно надолужувати своє дитя в "спортивні невдахи". Регулярні фізкультурні заняття в дитсадку підтягнуть хлопчика чи дівчинку до належного вікового розвитку рухів. А такі самі регулярні заняття вдома допоможуть дошкільняті полюбити фізкультуру всерйоз і надовго.

 

Чинники, що впливають 
на адаптацію дитини до ДНЗ

1. ВІК ДИТИНИ

Відносно спокійно протікає період звикання дітей 3,5-4 років. У цьому періоді дитина поступово входить в рамки інтересів сімейного кола. Цього немає в період 3,5-4 років. Адаптаційний період дуже проходить важко. Малюк відчуває паніку, неприйняття. Дитина відмовляється приймати допомогу дорослого. Знаходячись у нервовому збуджені дитина не відчуває голоду. Повернувшись додому малеча , перше що відчуває – неймовірне полегшення та відчуття голоду. Дає про себе знати і нервове напруження: в дитини все викликає сльози, не може відпустити маму ні вдень ні вночі, довго не може заснути, часто прокидається з плачем. Таке не проходить безслідно, і як результат – через 3-4 дні дитина захворіє.

2. ПОВЕДІНКА ДИТИНИ

Поведінку в період адаптації важко передбачити навіть дбайливим мамам.Умовно таких дітей поділяють на 3 групи. - Більшість дітей. Вони різко, бурхливо показують своє негативне ставлення до відвідування ДНЗ. Голосно плачуть, кидаються на підлогу, дряпаються, кусаються, то просяться на руки, то біжать до дверей. Малюк може притихнути, щоб через 4-5 хвилин з новою енергією знову плакати. Діти з такої групи звикають до 30 днів. - Деякі діти. Після розлуки з мамою замикаються, стають насторожені, напружені. В них вистачає сил тільки на те, щоб забитися в який куточок, щоб ніхто їх не трогав. Ці дітим ледь стримують плач, їх погляд нерухомий, вони не граються, мовчать. Як тільки маму бачать зразу біжать до неї і плачуть. Адаптація триває 2-3 місяці. - Комунікабельні малюки. Переступивши поріг дитсадка, вони беруть ініціативу в свої руки як з іншими дітками так і з дорослими. Протягом дня розповідають дорослим все, що знають. Самостійно роздягаються, їдять, у ліжку лежать спокійно. Адаптація триває 4-5 днів.

3. ДОСВІД ДИТИНИ

Малюк із сім’ї, де є бабуся, дідусь тітонька,дядя, брати та сестри вмііє по-різному поводитися з різними членами сім’ї, знає чого від кого чекати, з цікавістю обстежує незнайомі місця. Відрізняється поведінка дітей, батьки яких живуть маленькому сімейному колі. Їх коло спілкування обмежене. У дитини закріплюється невід’ємний зв’язок з мамою: залишившись на деякий час без неї, впадає в паніку. Адаптаційний період важкий і може стати причиною неврозу. Не маючи великого життєвого досвіду в новому середовищі, дитина може налякатися і починає поводитися неадекватно: лазить, хоч і вміє ходити, замовкає – хоч і уже почала говорити.

4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МАЛЮКА

Якщо дитина активна , має пізнавальний інтерес, вона адаптується легко. Інший малюк полвільний, любить гратися наодинці, шум та голосні розмови дратують його. Він хоч і вміє асм одягатися та їсти, але це робить повільно. Усе це відкладає відбиток на його ставленні до навколишнього середовища. Такій дитині потрібно більше часу на на адаптацію. Під час адаптаційного періоду важливо створити в домі спокійні умови, з розумінням ставитися до безпідставних вередувань малюка, більше гуляти з ним, займатися цікавою діяльністю. Слід раніше вкладати дітей спати, в цей період менше ходити вгості.

ОГОРНІТЬ СВОЮ ДИТИНУ ЛЮБОВ’Ю ТА БЕРЕЖІТЬ ЇЇ НЕРВОВУ СИСТЕМУ!

Як батькам спілкуватися з дитиною в період адаптації до ДНЗ

1. У період адаптації дитини до нових умов дошкільного закладу будьте особливо уважними до її поведінки, настрою, самопочуття.

2. Дуже важливо вранці створювати атмосферу гарного настрою, це зумовлює успіх протягом усього дня перебування дитини в садочку: будіть дитину лагідними словами, м’якими дотиками рук, поцілунками.
3. Говоріть дитині вдома, що в садочку їй буде також цікаво, як і дома, там багато хороших діток, нових іграшок…

4.Не погрожуйте дитині садочком як покаранням за гріхи та неслухняність.

5. Учіть дитину елементарних навичок самообслуговування: проситися на горщик, користуватися носовичком, мити руки, їсти.

6. Забезпечуйте єдність виховного процесу всіх членів сім’ї, говоріть дитині чітко, що можна робити, як це робити, а що не можна і чому. Тоді ваша дитина розумітиме, чого конкретного ви вимагаєте від неї.

7. Цікавтеся у вихователів, як ваша дитина грається, як спілкується з іншими дітками.

 

8. Обов’язково повідомляйте вихователів про звички вашої дитини, особливості здоров’я, поведінки, як лагідно називаєте вдома свою дитину. 9. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садочка не припав на епікризні періоди: 1 рік та 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки 3 місяці, 2 роки 9 місяців,3 роки. 10. Тримайте тісний зв’язок із персоналом групи й будьте певні, що працівники зуміють прийняти і зрозуміти вашу дитину і по-материнські подбають про неї.

Пам’ятка батькам, дитина яких вперше відвідуєдитячий садок

  • Давати позитивні настановлення, підтримувати бажаннядитини йти в садок.
  • Дитина має відчувати повне розуміння між батьками тавихователями, тоді вона швидше звикає.
  • У перші дні – короткочасне перебування у групі – 1-2години.
  • Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування садка,побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, при потребі - залишитеся начас вкладання дитини до сну.
  • Дайте дитині в дитячий садок улюблену іграшку.
  • Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини у сім’ї.
  • Наблизьте домашній режим до садкового.
  • Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичоксамообслуговування.
  • Бережіть нервову систему дитини.
  • Повідомте педагога про індивідуальні особливості вашогомалюка (як любить засипати, що любить їсти, які продукти харчуванняпровокують алергію і таке інше).
  • Проконтролюйте: аби початок відвідування дитячого садка не прийшовся на епікризні терміни: 1рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9місяців, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.
  • Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.
  • Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини зраннього віку, привчайте її до ситуації, в якій треба змінювати форми поведінки.
  • Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування.

 


Батьки і діти — різні вікові групи і між ними в усі віки траплялись непорозуміння, бо старшим здається, що вони все знають і від своїх нащадків вимагають незаперечного виконання всіх канонів, які вони створили у цьому світі. У старших є досвід і мудрість, яких вони набули, набивши на лобі не одну і не дві ґулі. І їм обов’язково хочеться, щоб молоді вчились на чужих помилках, а самі помилок не робили і не набивали болючих гуль на своїх лобах. А молодим хочеться простору для польоту і вони летять у світ довірливо і невпевнено, роблячи ці помилки, щоб набути свого досвіду і своєї мудрості. Та й час постійно змінюється, відкривається людині нове бачення світу, своя мудрість, сучасна мораль та інші горизонти. Старші хочуть постійно оберігати, а молоді — позбутися опіки. Тому і виникають часто між батьками і дітьми різні непорозуміння. Та все це ще нічого. Завжди можна знайти компроміс, щоб були і «кози цілі, і вовки ситі». Але найстрашніше те, що часом стосунки між батьками і дітьми заходять у глухий і темний кут, з якого ніхто не може , а скоріше не хоче, знайти виходу. І в основі цих подій лежить зло, ненависть, заздрість, безпросвітна лінь, ненажерливість, словом, усі смертні гріхи людського буття, які поглинають найкращі почуття людини. І тоді нема в душі щирості, ласки, доброти, ніжності і найбільшого — великої людської любові, яка змінює людину і світ на краще. А затим приходить біда дорослим і дітям.

Людині треба вчитись бути мудрою, щоб уміти своєчасно змінити гнів на милість, простити і по-іншому глянути на ті обставини, в яких вона опинилась. Людині постійно потрібно вчитись жити між людьми, вдосконалювати свій характер, плекати паростки любові і доброти. І це стосується як молодих, так і старших. А молоді батьки, які тільки-тільки зустрілись зі своїми новонародженими дітками і ще не все уміють, і не все знають, повинні багато читати, звертатись до науки педагогіки та психології і придивлятись та прислухатись до вічної народної мудрості щодо виховання своїх дітей, щоб виростити їх добрими та мудрими, люблячими та щирими, розумними та сміливими, і головне — здоровими душею і тілом, бо поки діти малі — все залежить від батьків. Що закладуть батьки у серце і душу дитини, такою вона і піде у білий світ. А світ наш складний і багатогранний, у ньому нелегко знайти свою стежину, щоб прожити життя в гармонії з природою і людьми, щоб виконати головну місію, з якою людина приходить на Землю — нести у світ доброту і любов. Тому мені хочеться поговорити сьогодні саме про виховання дітей у сім’ї, у тому наймилішому, затишному і теплому родинному гніздечку, з якого усі ми вилетіли у свій час.

 

 

Бесіди

Бесіда — це одна з форм спілкування дорослих і дітей. Вона доступна для дитячого розуміння, бо дає можливість дитині бути активною, задавати відразу запитання, чути на них відповіді і пояснення дорослих. Дає можливість посперечатися, з чимось погодитись, а в чомусь засумніватись. Бесіда розкриває перед дитиною широкі горизонти пізнання нового, важливого для неї, досі невідомого і цікавого. При такій формі спілкування діти і дорослі стають ближче один до одного, розкриваються душею і не тільки збагачують свої знання, а й пізнають самих себе, роблять правильні висновки, стають мудрішими, починають прислухатися до думки дорослих.

                    Шановні батьки!

   У ДНЗ "Дзвіночок" діють правила, вимоги, які допомагають правильно організувати час перебування у ньому ваших дітей. Запрошуємо Вас дотримуватись    таких правил:

    1. Своєчасно приводити дитину до дошкільного закладу - до 8.40 ( щоб вона встигла зробити ранкову гімнастику) та забирати до 18.00

    2. Якщо Ви привели дитину після 9.00, вам слід повідомити про це вихователя заздалегідь.

3. Не залишайте дитину саму у приймальній кімнаті групи, передавайте її  вихователю. Неприпустимо відправляти дитину до дитячого садка саму, без супроводу дорослого.

4. Приводити дитину в ДНЗ в чистому одязі, у взутті, що відповідає розміру ноги дитини та санітарно-гігієнічним вимогам.

5. Приводити в ДНЗ здорову дитину, повідомляти вихователя про її самопочуття вдома та незвичайні випадки (падіння, ушкодження, скарги на погане самопочуття).

6. Своєчасно повідомляти вихователя, адміністрацію закладу про хворобу дитини за телефоном:3-13-59

7. Якщо під час ранкового прийому в ДНЗ у дитини виявлено ознаки хвороби, батьки зобов'язані звернутися до лікаря або медичної сестри закладу  за консультацією.

8. Батькам варто заздалегідь домовитися з вихователем щодо тих осіб, яким вони доручають забирати дитину з дошкільного закладу. В окремих випадках таке доручення оформляється письмово.

10. Вихователь не має права віддавати дітей неповнолітнім дітям, батькам у нетверезому стані.

11. Вносити плату за харчування до 20 числа кожного місяця.

12. Вихователь не несе відповідальності за збереження дитячих прикрас (сережки, хрестики тощо).   

                   

   При вступі дитини до дошкільного закладу необхідно мати із собою:

  • Копію свідоцтва про народження дитини.
  • Обхідний лист лікарів з дитячої поліклініки, обстеження на ентеробіоз.
  • Карту щеплень.
  • Зошит на 20 листів для заведення медичної картки.
  • Змінне взуття та одяг, носову хустинку, фартушок для приймання їжі.

                            

                 Поради батькам

        Щоб дитина не боялась лікарів

     Мабуть кожна доросла людина водила хоча б раз у житті дитину до лікаря, і чекаючи своєї черги на процедуру, багато батьків ставали свідками дитячої істерики: якийсь хлопчик плаче і кричить біля кабінету, дівчинка постійно пхинькає і тягне маму геть, решта дітей перелякано тиснеться до батьківських колін і кидає боязкі погляди у різні боки.

 

    Як же допомогти дитині подолати страхи і зробити так, щоб після виходу з медкабінету у неї на обличчі була посмішка?

Граємося в лікарню.

У грі найлегше дати правильний алгоритм поведінки, наперед підготувати приємну зустріч маляти з медициною. Купіть іграшковий набір лікаря і запросіть на прийом ляльок і ведмедиків. Починайте вислуховувати, оглядати, міряти температуру і виписувати рецепти. Міняйтеся ролями з дитиною: зараз ви пацієнт, а вона лікар, потім навпаки. Грайте чесно, входьте в роль, інакше дитина відчує фальш і гра не принесе користі.

Беремо з собою іграшки. Візьміть з собою декілька іграшок, посадіть їх на кушетку поряд з малюком і йому стане набагато комфортніше. Можна попросити лікаря оглянути спочатку іграшки: ляльку чи ведмедика, а тоді дитину, так вона буде почувати себе впевненіше та спокійніше.

Не втрачаємо контакт. Ніколи не залишайте дитину в кабінеті з посторонніми для неї людьми, навіть якщо ви йдете на декілька хвилин в реєстратуру.Малюк повинен щомиті відчувати вашу підтримку, чути ласкавий голос.

Нічого окрім правди. Якщо ви знаєте, що процедура буде хворобливою і неприємною, скажіть про це. Не запевняйте, що боляче і страшно не буде. Інакше після пережитого відчуття дискомфорту дитина звинуватиме у всьому лікаря. Адже в дитячому розумінні батьки не можуть бути поганими. Якщо ж обман повториться, страхи закріпляться.

Хвалимо у присутності інших. Син навіть не пискнув, коли здавав кров? Дочка мужньо витерпіла укол? Не забудьте кілька разів похвалити діток. Похваліть ввечері вдома перед бабусею та дідусем. Розкажіть про це в дитячому садочку. Така похвала приведе до бажання наступного разу поводитися ще краще.

Правильно мотивуємо. Пояснюйте ціль вашого походу до лікаря і лікування загалом.

Що робити, якщо….

…перед кабінетом дитина впадає в ступор Іноді незважаючи на всі приготування , перед самими дверима лікаря дитина навідріз відмовляється заходити на прийом, дорослому варто помінятися з нею ролями. Сказати: "Тоді йду я!” І пройти чесно весь огляд, на очах зляканого маляти, зберігаючи веселий настрій.Вкінці весело запропонувати: "Тепер давай ти!”

 …сформований негатив Якщо у дитини шкільного віку сформувалося стійке несприйняття якого-небудь лікаря або медицини загалом, необхідно розібратися в причинах явища. Щоб конкретизувати страхи, варто сходити на консультацію до дитячого психолога.

… дитину необхідно покласти в лікарню. Треба спокійно повфідомити їй про це, приховуючи власні почуття, пояснити необхідність і важливість теких заходів. Постарайтесь забезпечити їй там домашні умови: улюблені іграшки, книжки, музика, домашня ковдра, горщик теж повинен бути здому. Постійно перебувайте поряд, ходіть з нею на всі необхідні процедури. Піднімайте їй настрій різними іграми та вправами. Не зациклюйтесь: "Ми в лікарні, тут так робити не можна.”

 

Рекомендації дорослим якими словами можна

дати позитивну оцінку діям дитини 

 

*Дуже добре !

   * Відмінно! *

Чудово! *

Правильно!

 *Я пишаюся тим, як ти працював!

*Гарно зроблено!

*Мені приємно бачити твою роботу!

 *Вітаю! Це те, що треба!

 *Я знала (в), що ти можеш це зробити!

 *Я б не зуміла(-в) зробити краще!

 *Це правильний шлях!

 *Щодня це тобі вдається краще!

*Твій мозок попрацював на славу.

*Ти обов”язково досягнеш успіху.

*Це видатний винахід.

*Ти робиш це дуже гарно!

*Як ти багато зробив(-ла)!

 *Розумник (-ця)!

*Мені подобається хід твоїх думок.

*Я пишаюся тобою!

*Твоя робота дуже потішила мене.

 *Молодець!

 *Це твоя перемога!

*Я щиро радію за тебе.

 *Я вірю в тебе.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz

  • Copyright MyCorp © 2019
    uCoz